ЧИ ПОТРІБНА ДЕВОЄНІЗАЦІЯ СБУ, АБО НАВІЩО ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ!!!

          Після чергових провалів в реформуванні Нацполіції, невдалих спроби запуску нових антикорупційних органів (НАБУ і ДБР) інформаційний простір не полишає ще одне актуальне питання – реформування органів держбезпеки. На сьогодні процес реформування зайшов у глухий кут, адже одним з етапів такого процесу є девоєнізація спецслужби на західний манер. Чому процес складний і суперечний? А все тому, що це може значним чином розвінчати міф про непорушність соціального захисту військовослужбовців (який між інших є ключовим механізмом наповнення контрактниками військових формувань), особливо в період гібридної війни на Сході. 

        Так з одного боку держава пропагує посилення соціальних гарантій військової служби за контрактом, серед яких вишньою на торті є вихідна допомога, а з іншого – у разі звільнення всіх співробітників спецслужби є велике бажання Держави не здійснювати таку виплату. Адже ні для кого не секрет що кадровий склад органів дербезпеки налічує близько 30 тисяч військовослужбовців з середнім стажем служби близько 15 років, що жодним чином не покращить фінансове становище країни у не простий для неї час, якщо звичайно таку виплату провести. Нова влада (як і минула) пропагує кардинальні зміни в системі держбезпеки, зокрема позбавлення невластивих їй функцій боротьби з корупцією та слідства. Ці питання є беззаперечними і представники малого та середнього бізнесу вже досить довго чекають на них. А ось девоєнізація? Хіба важливо що написано в службових посвідченнях співробітників, які займатимуться виключно тим, що є їх головною функцією, а саме захист держави від терористів? Чому реформи завжди пов’язані з витратами з держбюджету? На мій погляд головне питання це функції і повноваження а не наявність статусу військового.

         Інший можливий сценарій – зняти з співробітників форму та нікому нічого не виплачувати. Так як ця норма передбачена законом, маючи підтримку в парламенті влада з легкістю може внести зміни до цього закону і прибрати її. Але ця гарантія для всіх військових і якщо вона не буде поширюватися тільки у разі звільнення з органів держбезпеки то чи не призведе це до плеяди судових спорів щодо дискримінації одних військових перед іншими? (приклад з невдалою переатестацією колишніх працівників міліції ми вже бачили). Питань багато, лозунгів ще більше, а ось реального рішення, яке б врахувало всі позитивні та негативні моменти від таких дій немає.

       Реформування органів поліції вже стало взірцем для населення України – воно не повинно полягати в зміні форменого одягу, автомобілів і ремонті будівель, людям потрібен інший підхід. Подібне і з держбезпекою, викачати з бюджету всі кошти, щоб задовольнити ідеї кількох осіб замість того щоб витрачати їх на те, що дійсно на сьогодні є важливим – це не те чого чекають 73 % громадян, які хочуть бачити реальні зміни. Якщо підхід до реформ буде не тільки з метою посилення рейтингів то можливо все таки девоєнізація відійде на задній план і коли для держави ці речі будуть менш фінансово відчутними – займайтесь тим чим займались попередники: змінюйте одяг, таблички, пам’ятники, назви, головне все робити вчасно, а найголовніше – з максимальною користю для простого Українця, якого можливо взагалі мало цікавило питання наявності пікселю і берц у співробітника держбезпеки.
Особисто я вважаю, що для нинішньої влади витратити декілька мільярдів гривень на таку от безглузду для країни в цілому річ – це теж саме, що пилити гілку на якій сидиш. Надіюсь що вони це розуміють. Слава Україні!!!

Після чергових провалів в реформуванні Нацполіції, невдалих спроби запуску нових антикорупційних органів (НАБУ і ДБР) інформаційний простір не полишає ще одне актуальне питання – реформування органів держбезпеки. На сьогодні процес реформування зайшов у глухий кут, адже одним з етапів такого процесу є девоєнізація спецслужби на західний манер. Чому процес складний і суперечний? А все тому, що це може значним чином розвінчати міф про непорушність соціального захисту військовослужбовців (який між інших є ключовим механізмом наповнення контрактниками військових формувань), особливо в період гібридної війни на Сході.

Так з одного боку держава пропагує посилення соціальних гарантій військової служби за контрактом, серед яких вишньою на торті є вихідна допомога, а з іншого – у разі звільнення всіх співробітників спецслужби є велике бажання Держави не здійснювати таку виплату. Адже ні для кого не секрет що кадровий склад органів дербезпеки налічує близько 30 тисяч військовослужбовців з середнім стажем служби близько 15 років, що жодним чином не покращить фінансове становище країни у не простий для неї час, якщо звичайно таку виплату провести. Нова влада (як і минула) пропагує кардинальні зміни в системі держбезпеки, зокрема позбавлення невластивих їй функцій боротьби з корупцією та слідства. Ці питання є беззаперечними і представники малого та середнього бізнесу вже досить довго чекають на них. А ось девоєнізація? Хіба важливо що написано в службових посвідченнях співробітників, які займатимуться виключно тим, що є їх головною функцією, а саме захист держави від терористів? Чому реформи завжди пов’язані з витратами з держбюджету? На мій погляд головне питання це функції і повноваження а не наявність статусу військового.

Інший можливий сценарій – зняти з співробітників форму та нікому нічого не виплачувати. Так як ця норма передбачена законом, маючи підтримку в парламенті влада з легкістю може внести зміни до цього закону і прибрати її. Але ця гарантія для всіх військових і якщо вона не буде поширюватися тільки у разі звільнення з органів держбезпеки то чи не призведе це до плеяди судових спорів щодо дискримінації одних військових перед іншими? (приклад з невдалою переатестацією колишніх працівників міліції ми вже бачили). Питань багато, лозунгів ще більше, а ось реального рішення, яке б врахувало всі позитивні та негативні моменти від таких дій немає.

Реформування органів поліції вже стало взірцем для населення України – воно не повинно полягати в зміні форменого одягу, автомобілів і ремонті будівель, людям потрібен інший підхід. Подібне і з держбезпекою, викачати з бюджету всі кошти, щоб задовольнити ідеї кількох осіб замість того щоб витрачати їх на те, що дійсно на сьогодні є важливим – це не те чого чекають 73 % громадян, які хочуть бачити реальні зміни. Якщо підхід до реформ буде не тільки з метою посилення рейтингів то можливо все таки девоєнізація відійде на задній план і коли для держави ці речі будуть менш фінансово відчутними – займайтесь тим чим займались попередники: змінюйте одяг, таблички, пам’ятники, назви, головне все робити вчасно, а найголовніше – з максимальною користю для простого Українця, якого можливо взагалі мало цікавило питання наявності пікселю і берц у співробітника держбезпеки.

Особисто я вважаю, що для нинішньої влади витратити декілька мільярдів гривень на таку от безглузду для країни в цілому річ – це теж саме, що пилити гілку на якій сидиш. Надіюсь що вони це розуміють. Слава Україні!!!

Голова СБУ став Героєм України!

Президент Петро Порошенко 9 травня 2019 року присвоїв звання Героя України Голові Служби безпеки України генералу Василю Грицаку.

Глава держави підписав указ про присвоєння звання з врученням ордена Золота Зірка главі СБУ - “За самовіддане служіння Українському народові, визначний особистий внесок у захист державного суверенітету і територіальної цілісності України”.

Довідково: У Франції найвищою державною нагородою є орден Почесного Легіону, у Польщі – орден Білого Орла. В Україні ж – орден Золота Зірка та орден Держави, які вручаються особам, удостоєним звання Героя України. Перший орден належить тим, хто одержав це звання за героїчну звитягу, другий – тим, хто одержав звання Героя за визначні трудові досягнення. Найпершим звання Героя України був удостоєний президент Національної академії наук Борис Патон – на 80-ліття НАНУ, яке збіглося з 80-літтям її очільника.

ЗВЕРНЕННЯ Об’єднаної Громадянської Ініціативи «Захисти Україну!»

Вперше за останніх 5 років Україна опинилась перед загрозою тотального реваншу! Реваншу Росії за всі її поразки! Реваншу сепаратистів! Реваншу зрадників! Реваншу всіх україноненависників, екс-регіоналів і нечисті всіх мастей! Реваншисти відчувають до України лише ненависть, презирство, зневагу, бажання використовувати, принижувати, а потім знищити, вбити.

Хіба ми цього не знаємо?

Тому всі державники, патріоти, майданівці, громадськість та політики – всі кому не байдуже – повинні об’єднатись для захисту України і наших головних цінностей та досягнень. Ми вважаємо, що для нас, українців, найважливіше:

• Відсіч російській агресії та повернення окупованих територій Донбасу і Криму;
• Інтеграція в ЄС та НАТО;
• Постійне зміцнення армії та сектору національної безпеки і оборони;
• Українізація та декомунізація. Захист українського інформаційного простору від російських впливів;
• Підтримка та розвиток української мови;
• Розбудова автокефальної Православної церкви в Україні;
• Утвердження енергетичної незалежності;
• Реальна економічна деокупація України.

Сьогодні ми ще МОЖЕМО ЗУПИНИТИ РЕВАНШ звичайним голосуванням! І ми МАЄМО ЦЕ ЗРОБИТИ! Для цього потрібно просто прийти на свою виборчу дільницю і проголосувати проти ЗеРеваншу! Переконати всіх кого можна, прийти і просто проголосувати. Щоби завтра, за помилку чи байдужість, не довелося платити вже кров’ю і починати все з початку.

Не дамо зруйнувати все, що ми досягнули! Не дозволимо знущатись над пам’яттю кращих синів і доньок України, які віддали за нашу свободу, за гідність і майбутнє Держави своє життя! Не дозволимо обдурити українців!

Зупинимо Реванш 21 квітня! Зупинимо московське ЗЕ!

#СтопРеванш

#УКРАЇНА_ПОНАД_УСЕ

#УкраїнаПереможе.

Хто в Україні спекулює на тему війни?

Майже рік Україна перебуває в передвиборчій агонії. І це при тому, що офіційно президентська виборча кампанія стартувала 31 грудня минулого року. Серед головних обіцянок – закінчення війни на Донбасі. Звикла до популізму українська аудиторія сприймає такі лозунги політиків «на ура», а разом з тим, закриває очі і на інших спекулянтів, котрі, прикриваючись війною, вирішують особисті справи, часто виходячи при цьому за рамки закону.

Мова йде про деяких колишніх учасників добровольчих батальйонів та так званих «фейкових АТОвців», які, прикриваючись посвідченням учасника бойових дій, займаються рекетом, проплаченими провокаціями та контрабандою зброї.

Як НЕ торгують органами в АТО (зараз -ООС)

В соцмережах намагаються накинути новий виток популярності для відео про "торгівлю" органами в АТО. Таким російські пропагандисти займають з далекого 2015 року, повсякчас посилаючись на "откровення" "співробітника" СБУ.

Цього року ситуація виглядає ще безглуздішою, адже на Донбасі уже не АТО, а Операція об'єднаних сил. Тому навіть спроби видати цей наклеп за "свіжачок" виглядають сміхотворно.

УКОС 2018 – элемент гибридной войны или как российские спецслужбы «работают» в самом сердце украинских гор.

Реалии таковы, что в условиях гибридной войны с «братьями украинцами» российские спецслужбы охватывают все сферы жизнедеятельности Украины. Сотрудники ФСБ РФ активно заинтересованы воевать с Украиной и с позиции такой, казалось бы, мирной сферы, как телекоммуникации.

Сложно представить более благоприятную ситуацию, как вести разведывательно-подрывную деятельность под «ширмой» проведения наибольшего по меркам Украины международного форума в сфере телекоммуникаций – «Украинская конференция операторов связи», которая берёт свои истоки ещё с 2010 года, когда на территории солнечного Крыма был проведен первый «УКОС».

Навіщо Юлі Тимошенко референдум?

Юлія Тимошенко хоче змінити Конституцію України під себе, як це свого часу зробив президент-втікач Віктор Янукович.