ЧИ ПОТРІБНА ДЕВОЄНІЗАЦІЯ СБУ, АБО НАВІЩО ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ!!!

          Після чергових провалів в реформуванні Нацполіції, невдалих спроби запуску нових антикорупційних органів (НАБУ і ДБР) інформаційний простір не полишає ще одне актуальне питання – реформування органів держбезпеки. На сьогодні процес реформування зайшов у глухий кут, адже одним з етапів такого процесу є девоєнізація спецслужби на західний манер. Чому процес складний і суперечний? А все тому, що це може значним чином розвінчати міф про непорушність соціального захисту військовослужбовців (який між інших є ключовим механізмом наповнення контрактниками військових формувань), особливо в період гібридної війни на Сході. 

        Так з одного боку держава пропагує посилення соціальних гарантій військової служби за контрактом, серед яких вишньою на торті є вихідна допомога, а з іншого – у разі звільнення всіх співробітників спецслужби є велике бажання Держави не здійснювати таку виплату. Адже ні для кого не секрет що кадровий склад органів дербезпеки налічує близько 30 тисяч військовослужбовців з середнім стажем служби близько 15 років, що жодним чином не покращить фінансове становище країни у не простий для неї час, якщо звичайно таку виплату провести. Нова влада (як і минула) пропагує кардинальні зміни в системі держбезпеки, зокрема позбавлення невластивих їй функцій боротьби з корупцією та слідства. Ці питання є беззаперечними і представники малого та середнього бізнесу вже досить довго чекають на них. А ось девоєнізація? Хіба важливо що написано в службових посвідченнях співробітників, які займатимуться виключно тим, що є їх головною функцією, а саме захист держави від терористів? Чому реформи завжди пов’язані з витратами з держбюджету? На мій погляд головне питання це функції і повноваження а не наявність статусу військового.

         Інший можливий сценарій – зняти з співробітників форму та нікому нічого не виплачувати. Так як ця норма передбачена законом, маючи підтримку в парламенті влада з легкістю може внести зміни до цього закону і прибрати її. Але ця гарантія для всіх військових і якщо вона не буде поширюватися тільки у разі звільнення з органів держбезпеки то чи не призведе це до плеяди судових спорів щодо дискримінації одних військових перед іншими? (приклад з невдалою переатестацією колишніх працівників міліції ми вже бачили). Питань багато, лозунгів ще більше, а ось реального рішення, яке б врахувало всі позитивні та негативні моменти від таких дій немає.

       Реформування органів поліції вже стало взірцем для населення України – воно не повинно полягати в зміні форменого одягу, автомобілів і ремонті будівель, людям потрібен інший підхід. Подібне і з держбезпекою, викачати з бюджету всі кошти, щоб задовольнити ідеї кількох осіб замість того щоб витрачати їх на те, що дійсно на сьогодні є важливим – це не те чого чекають 73 % громадян, які хочуть бачити реальні зміни. Якщо підхід до реформ буде не тільки з метою посилення рейтингів то можливо все таки девоєнізація відійде на задній план і коли для держави ці речі будуть менш фінансово відчутними – займайтесь тим чим займались попередники: змінюйте одяг, таблички, пам’ятники, назви, головне все робити вчасно, а найголовніше – з максимальною користю для простого Українця, якого можливо взагалі мало цікавило питання наявності пікселю і берц у співробітника держбезпеки.
Особисто я вважаю, що для нинішньої влади витратити декілька мільярдів гривень на таку от безглузду для країни в цілому річ – це теж саме, що пилити гілку на якій сидиш. Надіюсь що вони це розуміють. Слава Україні!!!

Після чергових провалів в реформуванні Нацполіції, невдалих спроби запуску нових антикорупційних органів (НАБУ і ДБР) інформаційний простір не полишає ще одне актуальне питання – реформування органів держбезпеки. На сьогодні процес реформування зайшов у глухий кут, адже одним з етапів такого процесу є девоєнізація спецслужби на західний манер. Чому процес складний і суперечний? А все тому, що це може значним чином розвінчати міф про непорушність соціального захисту військовослужбовців (який між інших є ключовим механізмом наповнення контрактниками військових формувань), особливо в період гібридної війни на Сході.

Так з одного боку держава пропагує посилення соціальних гарантій військової служби за контрактом, серед яких вишньою на торті є вихідна допомога, а з іншого – у разі звільнення всіх співробітників спецслужби є велике бажання Держави не здійснювати таку виплату. Адже ні для кого не секрет що кадровий склад органів дербезпеки налічує близько 30 тисяч військовослужбовців з середнім стажем служби близько 15 років, що жодним чином не покращить фінансове становище країни у не простий для неї час, якщо звичайно таку виплату провести. Нова влада (як і минула) пропагує кардинальні зміни в системі держбезпеки, зокрема позбавлення невластивих їй функцій боротьби з корупцією та слідства. Ці питання є беззаперечними і представники малого та середнього бізнесу вже досить довго чекають на них. А ось девоєнізація? Хіба важливо що написано в службових посвідченнях співробітників, які займатимуться виключно тим, що є їх головною функцією, а саме захист держави від терористів? Чому реформи завжди пов’язані з витратами з держбюджету? На мій погляд головне питання це функції і повноваження а не наявність статусу військового.

Інший можливий сценарій – зняти з співробітників форму та нікому нічого не виплачувати. Так як ця норма передбачена законом, маючи підтримку в парламенті влада з легкістю може внести зміни до цього закону і прибрати її. Але ця гарантія для всіх військових і якщо вона не буде поширюватися тільки у разі звільнення з органів держбезпеки то чи не призведе це до плеяди судових спорів щодо дискримінації одних військових перед іншими? (приклад з невдалою переатестацією колишніх працівників міліції ми вже бачили). Питань багато, лозунгів ще більше, а ось реального рішення, яке б врахувало всі позитивні та негативні моменти від таких дій немає.

Реформування органів поліції вже стало взірцем для населення України – воно не повинно полягати в зміні форменого одягу, автомобілів і ремонті будівель, людям потрібен інший підхід. Подібне і з держбезпекою, викачати з бюджету всі кошти, щоб задовольнити ідеї кількох осіб замість того щоб витрачати їх на те, що дійсно на сьогодні є важливим – це не те чого чекають 73 % громадян, які хочуть бачити реальні зміни. Якщо підхід до реформ буде не тільки з метою посилення рейтингів то можливо все таки девоєнізація відійде на задній план і коли для держави ці речі будуть менш фінансово відчутними – займайтесь тим чим займались попередники: змінюйте одяг, таблички, пам’ятники, назви, головне все робити вчасно, а найголовніше – з максимальною користю для простого Українця, якого можливо взагалі мало цікавило питання наявності пікселю і берц у співробітника держбезпеки.

Особисто я вважаю, що для нинішньої влади витратити декілька мільярдів гривень на таку от безглузду для країни в цілому річ – це теж саме, що пилити гілку на якій сидиш. Надіюсь що вони це розуміють. Слава Україні!!!